КОМУНАЛЬНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 5 "ЧЕРВОНА ШАПОЧКА" (ЯСЛА-САДОК)
ПОКРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ти як? Всеукраїнська програма ментального здоров'я
https://howareu.com/
Страх темряви. Як підтримати дитину?
Страх темряви вважається одним із найдавніших страхів, властивих людині. Цей страх дозволяє уникнути небезпек, адже основна функція людського страху – захисна. Але в період війни значна частина страхів переживається дітьми загострено, що пов’язано із підвищенням рівня тривожності через військові події. Зараз виникла надважлива необхідність економії електроенергії та можливість відключень за для збалансування електросистеми країни. І найскладніше через це тим діткам, які переживають страх темряви, особливо якщо відключення стаються у вечірні години доби.
Підтримайте дитину в стресовій ситуаціїї
Адаптація після карантину:бути чи не бути?
Карантин обов’язково скінчиться і ми зможемо повернутися до звичного життя. І наші малюки обов’язково повернуться до садочка, який вже дуже за ними засумував. Скоріше всього їм прийдеться пройти етап адаптації після тривалої перерви у відвідуванні, не залежно від того, скільки дитині років і як довго вона ходила до закладу до введення карантину. Майже два місяці вони були вдома разом з родиною, коло спілкування було обмежене близькими та й режим дня відрізнявся від вже звичного на той час.
Сподіваємось, що запропонована інфографіка стане вам в нагоді!
А адаптація наших дорогих вихованців пройде швидко і безболісно!
Адаптація до садочка.
Як допомогти малюку?
З точки зору педагогіки, психології, соціології та медицини ідеальним місцем дошкільного виховання є ДИТЯЧИЙ САДОК. Саме тут дитина навчається: спілкуватися; відстоювати свої інтереси; враховувати думки інших; знаходити компроміси. Саме тут дитина стає самостійною. Дитячий садок – це своєрідна зменшена модель суспільства.
У дитячому садку більше часу, ніж дома, приділяється ігровій діяльності та заняттям, які сприяють фізичному розвитку дитини, розвитку логічного мислення, мовлення, художніх та музичних здібностей.
У період адаптації у дитини відбувається зміна раніше сформованих звичок та устрою життя, імунні зміни, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні – відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби.
-
Найбільш оптимальним часом для початку відвідування дитячого садка вважають початок літа або осені.
-
При можливості, познайомтеся з іншими батьками та дітьми вашої групи ще до початку відвідування садочка. Чим ближчими будуть ваші стосунки з вихователями, іншими батьками та їхніми дітьми, тим легше буде звикнути вашій дитині.
-
Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині!!! Позитивний настрій мами – це позитивний настрій дитини.
-
Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть,що в дитячому садку багато іграшок, діток, і їй там буде добре, цікаво, весело.
-
Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо додержуйтесь часу вкладання спати і періодів харчування.
-
Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.
-
Повідомте вихователя про звички та вподобання вашого малюка, про особливості його здоров’я та поведінки.
-
Потурбуйтесь про нервову систему сина чи доньки. В перші дні перебування не залишайте малюка на цілий день у дитсадку. Важливо, щоб цей досвід був позитивним і сприяв виникненню бажання дізнатися, що ще цікавого в садочку.
-
Дайте дитині в садочок улюблену іграшку, вона дозволить відчувати рідне,знайоме поруч, допоможе заспокоїтись.
-
Починайте відвідувати садочок поступово: спочатку, приведіть дитину на прогулянку, поступово час перебування збільшуйте аж до сну.
-
Важливо, щоб цей досвід був позитивним і сприяв виникненню бажання дізнатися, що ще цікавого в садочку.
-
Коли залишите дитину спати пообіцяйте, що одразу її заберете і краще, щоб ви вже були в садочку, коли вона прокинеться. Але затягувати цей процес також не слід. Якщо попередні етапи дитина пережила більш-менш спокійно, можете збільшувати час перебування. Важливо, щоб у неї не виникла думка, що садочок-це місце, де вона весело і цікаво проводить час разом з мамою.
-
Під час адаптації водити дитину в садок мають тато або мама, час дідусів та бабусь настане пізніше.
-
Ні в якому разі неможна лякати або карати дитину садочком. Фрази типу «підеш в садок, там тобі покажуть» або «якщо будеш балуватись, то відведу тебе в садок» є неприпустимими.
-
Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.
-
Учіть дитину гратися. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками.
-
Наберіться терпіння, не зліться, якщо дитина вередує зранку, для неї дуже важливі зараз ваша любов, підтримка та розуміння.
Вважається, що до трьох років малюк пов'язаний з мамою «невидимою пуповиною» - і він, і вона залежать один від одного емоційно та фізично. Але колись приходить час мамі відпустити себе від дитини.
Сподіваємося, що ваша дитина швидко і безболісно пройде процес адаптації!
Батькам особливих дітей
Діти з порушеннями опорно-рухового апарату – це діти з особливими освітніми потребами. Але вони є унікальними рівно на стільки на скільки і всі інші діти. Як і будь-яка інша дитина, ваш малюк любить дивитися мультфільми, має власні інтереси, він не може їздити на велосипеді як і значна частина його «неособливих» однолітків, але він точно сильніше інших цінує дружбу і підтримку. Він просто потребує трішки більше вашої уваги і допомоги.
Не вимагайте від нього більше ніж він може, дозвольте бути самим собою, не ставте перед дитиною недосяжних для неї цілей. Дозвольте вашому малюку бути самим собою, зі своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Не соромтеся показувати своїй дитині, як сильно ви її любите, але не перетворюйте свою любов на вседозволеність. Допоможіть малюку відчути віру в свої сили, давайте можливість проявляти самостійність.
Пам’ятайте, що кожен із вас має право на власний простір та час, витрачений на себе. Турбота про «особливу» дитину не означає жити виключно її життям. Втомлені, знервовані батьки аж ніяк не підтримка і не зразок для наслідування.
Якщо ви відчуваєте труднощі, зверніться до фахівців і дізнайтеся специфіку захворювання вашої дитини, її індивідуальні та вікові особливості. Це дасть змогу вам розібратися, в чому саме малюк потребує вашої надзвичайної особливої допомоги.
Пам’ятайте - ідеальних батьків не буває, всі ми вчимося. Кожен з нас має право на власні емоції та помилки. Головне мати сміливість їх визнати і не повторювати більше.
Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими.
Як обрати безпечний мультфільм
для дитини?
Мультфільми надзвичайно привабливі для дітей різного віку.
В першу чергу це пов’язано з їхньою яскравістю, образністю,
динамічністю сюжетів. Але чи всі мультфільми безпечні для дітей?
На жаль…
Серед сучасних мультфільмів є такі, що суперечать етичним, психологічним нормам виховання та віковим особливостям дітей. Є й такі, що містять сцени насилля та жорстокості. Тому дорослим варто пам’ятати про те, що всю інформацію, яку дитина сприймає у вигляді образів з мультфільмів вона часто переносить у реальне життя, наслідуючи моделі поведінки героїв.
Про що варто пам’ятати дорослим?
-
Мультфільм – разом з батьками, а не замість батьків
-
Нові мультфільми варто дивитися спершу батькам, а вже потім – дітям разом з батьками.
-
До 2х років немає корисних мультфільмів, а є лише більш-менш безпечні та ті, які дозволяють дещо відпочити батькам.
-
Ми не зможемо забрати у дитини планшет (телефон, комп’ютер тощо), і скоріше всього цього не варто робити. АЛЕ важливо, щоб весь світ не перемістився в планшет.
-
Немає поганих і хороших мультфільмів. Є ті, що не відповідають віку дитини і ті, які дитина дивиться сама.
-
Кожен мультфільм може бути для конкретної дитини (або дорослого) як зцілюючим так і травмуючим. Саме через це варто бути поруч з дитиною під час перегляду та спостерігати за її реакціями.
-
Більшість мультфільмів допоможуть вам обговорити з дитиною якусь важливу тему.(С. Ройз)
Крім цього пам’ятайте, що час, проведений дитиною біля екрану має суворо дозуватися, щоб не нанести шкоду зору дитини (до 4р. – 20 хвилин, 5-6 р. – 30 хвилин).
Важливо, щоб перегляд мультфільмів не став замінником спілкування в родині. Найкраще буде ввести сімейної традицію спільного перегляду мультфільмів. Тоді ваша дитина відчуватиме свою єдність з батьками.
